У березневі дні ми приходимо до Тараса. Схвильовано і свято згадуємо нашого поета, пророка, духовного батька і великого патріота.

«Свою Україну любіть…

Любіть її во время люте»

Саме так назвала літературно-музичну композицію вчитель української мови та літератури Боцко Оксана Іванівна, яка подала ідею свята, є автором сценарію, творцем презентації та постановником цього дійства на сцені.

Шевченківське свято відбулося 30 березня 2015 року. Участь у ньому брали учні 9-Б класу (класний наставник Вуєк Гражина Ігорівна), яких Оксана Іванівна вчить, а також деякі учні з інших класів. Музичне оформлення виступу виконала учитель музики Качмар Любов Миколаївна.

Сьогодні, серед гулу гармат і хлюпоту молодої української крові, коли Україна стогне від болю і виє з розпуки, приходимо до Тараса, збентежені, як діти до Батька, вилити свій біль і просити поради, бо він не тільки найбільший з усіх людей, а й як писав Б. Лепкий, найчистіший, увесь мов із кришталю, він дарував нам не тільки свої твори, а й дав нам своє життя.

Вся постанова мала високопатріотичний характер. Боцко О. І. у своєму вступному слові подала історію формування національних ідей Т. Шевченка та їх ілюстрацію у поезіях українського генія. Учителька подала чимало пророчих цитат Кобзаря, у яких бачимо тяжке сьогодення. Наприклад:

«Мій любий краю неповинний!

За що тебе Господь кара, карає тяжко!»

В емоційно схвильованому, науково-обгрунтованому та літературно-панорамному виступі О. І. Боцко ми ще раз переконалися, що Шевченко великий мученик за Україну і водночас духовний велетень нації:

«Усе знесла й перемогла

Його любові сила,

Того великого вогню

І смерть не погасила».

Гімназисти надзвичайно перейнялися декламуванням віршів Тараса. До сліз сприймалися слова:

«Я так її, я так люблю, мою Укаїну убогу,

Що прокляну святого Бога, за неї душу погублю!»

Особливо актуально і сильно звучала інсценізована поема «Кавказ», яку супроводжували доречні зорові образи-слайди презентації та музичний супровід із уривків творів кращих композиторів, що служив символічним тлом для твору. Із особливим трепетом сприймався виступ п’ятикласників, які із свічечками у руках та національним прапором на плечах мовили Молитву за Україну та читали уривки із «Кобзаря», які мають велике патріотичне навантаження:

«Встане Україна!

І розвіє тьму неволі, -

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі

Невольничі діти!»

Уся актова зала, затамувавши подих, слухала читання поезії «Стоїть в селі Суботові» директора Класичної гімназії Джали Юрія Степановича та його мудре, влучне післяслово про Шевченка.

Учні Класичної гімназії підготували прекрасне Шевченківське свято, якісно і по-акторськи творчо декламували поезії, перевтілювалися в образ ліричного героя, що дає підстави сказати: у Класичній гімназії на високому рівні викладають українську мову та літературу, учні досконало знають творчість Т. Г. Шевченка, а самі є глибоко переконаними патріотами України, бо саме така ідейна атмосфера панує у Гімназії.