І от добігли до кінця роки навчання у рідній Гімназії. Випускники ідуть останній раз на урочисту лінійку, а далі - випускний бал. Так хотілося швидше закінчити навчання, щоб відчути себе дорослими, самостійними, впевненими, незалежними... Але чому ж так щемно на душі? Що ж заважає безтурботно веселитися, може те, що більше вже ніколи випускники не стануть на гімназійній лінійці, не зайдуть у свій клас, не зійдуться усі разом, так як завжди було впродовж усіх років...

Сумно і тривожно на серці сьогодні цим дорослим дітям. Вони і справді стали зовсім дорослими, але для школи, для вчителів залишаться завжди дітьми, пустотливими і веселими, радісними і щасливими, неповторними і різними. Сьогодні для них пролунає останній дзвінок у Гімназії. А далі покличуть невідомі, незвідані дороги життя, кожного своя.

То ж дай вам, Боже, добра і щастя на путі, світлих і радісних доріг, незрадливої долі. Хай щастить вам усім, дорогі випускники!